Орфографічний словник української мови. 2005.
набачити — чу, чиш, док., перех., розм. 1) Звернути увагу на кого , що небудь; помітити, побачити. 2) Те саме, що набачитися … Український тлумачний словник
набачений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до набачити … Український тлумачний словник